
Закон «Про споживче кредитування» запроваджує абсолютно нові правила обслуговування усіх кредитів, що видаються фізичним особам. Він сприятиме збільшенню темпів відновлення кредитування і може стати першим кроком на шляху повернення довіри населення до банків. Про це говорили на спільному круглому столі на тему: «Закон Про споживче кредитування: вступ у силу», організованому НАБУ та USAID
Неминучим побічним наслідком очистки банківської системи стала майже повна втрата довіри населення до банків. Як наслідок, 77% населення не довіряє банкам. З них 47,4% не довіряють абсолютно. Депозити мають лише 8,8% громадян України, а 57% українців зберігають гроші вдома. Це зібрані дані результатів соціальних досліджень Інституту майбутнього, Центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, проведених наприкінці минулого року.
Закон України «Про споживче кредитування» фактично розширює права позичальників і покладає додаткові обов'язки на кредиторів. Споживчими вважаються ті кредити, які отримують фізичні особи на потреби, не пов'язані з підприємницькою чи професійною діяльністю.
НАБУ брала участь у розробці цього законопроекту з початку його реєстрації у березні 2015 року і до прийняття вже як Закону в листопаді 2016 року. «Я глибоко переконаний, що цей Закон стане ефективним інструментом у відновленні довіри, оскільки встановлює більш жорсткі, але більш справедливі вимоги до подачі інформації. Це стосується як реклами, так і договорів. Відтепер позичальники одразу знатимуть свою ефективну ставку по кредиту, тобто скільки вони в кінцевому результаті повинні будуть сплатити з включенням усіх відсотків, комісій по кредиту та інших платежів», - запевняє Голова Ради НАБУ Роман Шпек.
Важливим надбанням ринку став той факт, що з прийняттям цього Закону всі гравці фінансового ринку працюватимуть в однакових конкурентних умовах та матимуть єдині правила інформування споживачів про умови кредитування. Це надзвичайно важливо, бо в багатьох випадках проблеми банківської системи полягали в тому, що окремі гравці мали привілеї або інше відношення до них регулятора. «Позиція регулятора стала більш нетерпимою до порушення здорових норм конкуренції на ринку і хотілося б заручитися аналогічною підтримкою з боку урядових організацій, - зауважив Роман Шпек. – Є дуже показова історія, коли Микита Хрущев під час зустрічі з Джоном Кеннеді розповідав американському президенту про переваги соціалістичної політики. Тоді Кеннеді зі всім погодився, проте він так і не зміг повірити в те, що соціалістичні змагання мають більший вплив на розвиток економіки, ніж здорова конкуренція. Крах радянської економіки і політичної системи підтвердив, що його недовіра мала під собою підґрунтя. Оскільки без конкуренції не може бути здорової держави».
Щоправда, новий закон пройшов повз ще одних гравців фінансового ринку – ломбарди. Вони зникли в процесі підготовки законопроекту. У результаті чого, діяльність ломбардів не регулюється законом, що може мати серйозні негативні наслідки для ринку в майбутньому.
Окрім того, що законом запроваджуються правові основи для діяльності кредитних посередників у сфері споживчого кредитування, він також наділяє НБУ повноваженнями встановлювати вимоги до кредитних посередників банків і їхньої діяльності.
Катерина Рожкова, заступник голови НБУ, повідомила учасників заходу про те, що Національний банк підготував зміни до закону про споживче кредитування, які стосуються формули розрахунку ефективної ставки за кредитом. Тема реальної процентної ставки за споживчими кредитами активно обговорювалася у фінансовому середовищі. «Багато суперечок виникало навколо того, варто чи не варто включати в реальну ставку послуги третіх осіб. Позиція НБУ - варто, тому що аналіз вартості портфеля кредитів, які надаються різними банками, говорить про те , що 30% вартості кредиту може закладатися у вартість страховки або послуг інших третіх осіб, які задіяні в оформленні кредиту», - вважає Катерина Рожкова.
Закон також передбачає ряд революційних змін, наприклад, дозволяє укладати договори в електронному вигляді. Це дозволить відчутно знизити вартість кредитних ресурсів та забезпечить українців доступним фінансуванням.
Але для повноцінного відновлення кредитування, що дасть основний поштовх економічному розвитку країни, принципово важливим є прийняття законопроекту 6027, який унеможливить кредитне шахрайство. І, особливо, в сфері кредитування реального сектору економіки. Про це говорила під час свого виступу Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ. Нажаль, цей законопроект зареєстровано в парламенті вже втретє. «І, щоразу, аби раз і назавжди ліквідувати законодавчі шпарини, якими активно користуються недобросовісні компанії-позичальники, фізично не вистачає голосів депутатів. Можливо, це продиктовано тим, що під куполом сидить чимало головних боржників банківської системи України. І щоквартально ми фіксуємо суттєвий ріст «безнадійних» кредитів, які тягнуть фінансову систему країни на дно» - вважає вона.
За даними Національного банку України частка непрацюючих кредитів на 1 травня 2017 року становить 56,6% від загального банківського кредитного портфелю. В абсолютних цифрах – це близько 570 млрд. грн.
Прийняття законопроекту № 6027 махінації по кредитам зведе нанівець. Кредити не повертаються і банки втрачають мільйони гривень. Все тому, що не мають елементарних правових інструментів, за рахунок яких можуть виправити ситуацію. «Банки щороку змушені поповнювати свій штат юристів, які день у день цілеспрямовано займаються тим, аби хоч якось у законний спосіб повернути гроші банку. Чи варто говорити, що при такому стані речей і надалі, навіть при надлишковій ліквідності, сподіватися на відновлення кредитування, а особливо реального сектору економіки, абсолютно марно? Жоден інвестор не погодиться вкласти свої гроші у будь-який проект, доки не буде впевнений, що зможе їх повернути», - запевняє Олена Коробкова.
Вона висловила надію, що у парламенті 20 червня вистачить голосів для прийняття законопроекту № 6027 хоча б у першому читанні та за основу.
Більше фото
Більше фото
Інші статті розділу
20.02.2023