Заступник голови UKRSIBBANK BNP Paribas Group: Якщо банк не кредитує, він не дуже потрібен

Сучасна банківська система вже немислима без інновацій. На ринку з'являється все більше фінтех-компаній, які поєднують фінансові та технологічні рішення для створення нових сервісів і продуктів.

UKRSIBBANKBNPParibasGroup активно бере участь у цьому процесі, підтримуючи численні фінтех-стартапи та впроваджуючи нові технології. Про останні проекти у сфері фінтех, , а також проекти в агросекторі та тенденції в кредитуванні, «Мінфіну» розповів заступник голови правління UKRSIBBANKBNPParibasGroup  Костянтин Лежнін.
 
Про фінанси та технології

Сьогодні банкам складно конкурувати без фінтех-рішень. У розвиток яких продуктів і сервісів інвестує UKRSIBBANKBNPParibasGroup ?

Банки із задоволенням використовують фінтех-рішення, співпрацюють зі сторонніми підприємцями. Якщо говорити про UKRSIBBANK BNP Paribas Group, то минулого року ми запустили Акселератор для фінтех-стартапів, у другому півріччі цього року у нас буде нова ініціатива.

Проблема будь-якого стартапу – це збільшення клієнтської бази для розвитку бізнесу, а у банків є клієнти, які хочуть чогось нового. В результаті отримуємо ситуацію win-win. Скажімо, оплата комунальних платежів в UKRSIBBANK BNP Paribas Group, так як і перекази з картки на картку, реалізовані за допомогою застосування зовнішніх рішень. Звичайно, у банку є власна група розробки, але з точки зору окремих напрямків, тих же комунальних платежів, необхідна не тільки розробка програмного продукту. Необхідно провести велику роботу – домовитися з постачальниками послуг, укласти договори з ОСББ. Компанії, які професійно займаються комунальними платежами, встановлюють ОСББ необхідний софт, навчають, одержують рахунки в електронному вигляді і в підсумку дають банку клієнта, з яким можна працювати.
 
UKRSIBBANK BNP Paribas Group банк підтримує безліч ініціатив в IT сфері, проводить власні стартап-битви і організував акселератор. В чому ваш інтерес?
У 2017 році ми брали участь у проведенні першої битви стартапів. Для нас це був зовнішній захід — там були свої організатори, а ми були просто партнером. Тоді переміг хардверний стартап Cardiomo, який зараз набуває популярності в світі.

Пізніше у нас народилася ідея провести щось своє, і ми з Radar Tech вирішили створити корпоративний акселератор. Навесні 2018 року ми почали збирати заявки і зібрали 102 проекти у банківській та суміжних сферах. В результаті було відібрано 32 стартапи на акселерацію, а пізніше – 10 фіналістів. З них з шістьма ми підписали контракти.

Які рішення були визнані кращими? Яка подальша доля переможців конкурсів?

Перше рішення — Opendatabot. Ми змогли отримувати дані про нових зареєстрованих підприємців, обробляти цю інформацію і зв'язуватися з ними для укладення договорів на відкриття рахунків і подальше обслуговування. Це рішення дає хороші результати – нові клієнти обчислюються сотнями.

Ще одне цікаве рішення від IntelSoft. Компанія займається вирішенням завдань з підготовки даних для використання в скоррингових системах. При підготовці скорринговых моделей найбільш трудомістке – це підготовка і очищення баз даних. Компанія розробила програмне забезпечення, яке дозволяє дуже швидко будувати скоррингові моделі, валідувати їх і запускати в роботу.

Цими розробками зацікавилися наші колеги в Парижі і в результаті компанія реалізувала проект у банку групи BNP Paribas в Марокко. Вийшов міжнародний старт.
Ще один цікавий проект, який ми зараз продовжуємо реалізовувати – «Хмарка». Ми разом створили чат-бот з відкриття рахунків клієнтів. Нетехнологічні питання були найскладнішими – як скласти анкету-опитувальник і трансформувати її в чат-бот.
Банк не тільки співпрацює з IT-компаніями, але й активно їх обслуговує.
 
Близько 30% українських ІТ-компаній — це ваші клієнти. Це результат цілеспрямованої політики банку?

Так, це наш фокус. IT – це здорова, несировинна і неолігархічна частина економіки України. В Україні працює близько 130 тис. розробників, з яких 30 тис. – це фріланс, а 100 тис. – організовані компанії зі штатом від 100 до 6 тис. програмістів. Ці компанії дуже схожі за своєю моделлю роботи на великі західні корпорації. У IT-спеціалістів, як правило, дуже складний механізм оплати праці. Платежі нараховують американські і європейські компанії-замовники, які платять за договором на підставі виставленого рахунку кожному програмісту. Як це зробити? Як виставити таку велику кількість інвойсів, як провести таку велику кількість міжнародних платежів кожен місяць? Весь цей процес у нас автоматизований на найвищому рівні і це є конкурентною перевагою. Коли за кордоном замовники приймають рішення оплатити роботу українських фахівців, програмісти отримують свої гроші дуже швидко і без якихось складнощів. Ми розуміємо реальні потреби українських ІТ-компаній. UKRSIBBANK BNP Paribas Group – єдиний з банків, хто є членом Всеукраїнської ІТ-асоціації. Ми щороку збільшуємо свою частку клієнтів серед ІТ-компаній, ростемо разом з цим ринком.
 
Про проекти в агросекторі

Ще один важливий сектор економіки України — агро. Причому агросектор рівно зацікавлений як в банківських, так і в ІТ-рішеннях. Яким чином UKRSIBBANK BNP Paribas Group працює з аграріями?

В агро ми працюємо в двох сегментах. Перший – великі агрохолдинги і трейдери, які обробляють найбільші банки землі. Другий – сегмент МСБ з земельним банком до 5 тис. га. Зрозуміло, що продукти та рішення для цих сегментів абсолютно різні.

Що стосується агрохолдингів, великих експортерів, то їх цікавить повний цикл фінансування від вирощування до продажу за кордон. Фінансування до отримання врожаю, фінансова підтримка на різних етапах проходження врожаю, в тому числі і експортне фінансування. Головним нашим партнером у цьому процесі виступає BNP Paribas в Женеві, який є великим світовим центром фінансування сільського господарства.

Другий сегмент для нас новий. Ми почали з ним працювати тільки минулого року, запустивши пілотний проект у Вінницькій області. Останні кілька років були дуже успішними для українського сільського господарства. Я не можу сказати, що аграрії відчувають брак капіталу. Вони або самі себе фінансують за рахунок коштів, отриманих за декілька прибуткових років, або активно співпрацюють з постачальниками насіння, засобів захисту рослин тощо, які чудово розбираються в аграрному бізнесі і добре заробляють на товарному фінансуванні. Банківського кредитування серед малого фермерського бізнесу дуже небагато. Тим не менш, ця ситуація однозначно буде змінюватися. Тим компаніям-постачальникам, які вже наростили великі портфелі товарних кредитів, скоро доведеться вирішувати проблему збору боргів. І багато аграріїв, ймовірно, будуть зацікавлені в тому, щоб замістити ці зобов'язання кредитними коштами.

Наступного року банк планує активно розширювати свій пілотний проект. Зараз він обмежений однією областю та сусідніми районами, а кредити видаються на суму не більше 5 млн. грн. Ми хочемо пройти всі етапи фінансування, успішно погасити кредити, сформувати наші підходи до оцінки застав, моніторингу врожаю, термінів фінансування, додаткових умов. Це стандартні етапи розробки кредитних продуктів.
 
Про роздрібне кредитування

На ринку роздрібного кредитування можна відзначити жорстку конкуренцію. Сьогодні небанківські фінансові компанії готові активно кредитувати населення. Як у такій ситуації банк знаходить свою нішу?

Що стосується фінансових організацій, що видають короткострокові мікрокредити, то у них мова йде про вартість позикових коштів у 1000% річних і вище. Це не потрапляє в нашу політику захисту інтересів клієнтів. Ми такі кредити не видаємо і з такими сегментами не працюємо і не плануємо працювати.

Що дійсно варто відзначити, так це черговий проект Mastercard, який дозволяє власникам карток отримувати послугу безвідсоткової розстрочки. Фактично на будь-якому pos-терміналі в країні з'явиться опція оплати в розстрочку і це не буде залежати ні від банку, який встановив pos -термінал, ні від банку, який випустив картку. Єдина умова — на карті повинен бути кредитний ліміт.

Які сегменти споживчого кредитування сьогодні розвиваються?

В Україні дуже низький рівень закредитованості населення. У нашій країні співвідношення загального портфелю кредитів населенню до ВВП становить менше 20%. У будь-якій західній країні, за винятком хіба що Польщі, цей показник перевищує 60%. Ми відчуваємо наслідки кризи 2008 року і низки економічних потрясінь, що послідувала за нею. До того ж ставка рефінансування у 18% не дозволяє здешевити кредитування, у тому числі іпотеку.

Кредитування розвивається повільно. Автокредитування в свою чергу практично зупинилося. У 2015 році ринок вийшов на показники продажів у 60-65 тис. нових автомобілів на рік, але «євробляхи» підкосили його. Правда, потихеньку обсяги продажів нових авто все ж відновлюються, а за ними, і сегмент автокредитування.

Що стосується іпотеки, то каменем спотикання є питання ціни, безпосередньо пов'язане з макроекономічною і політичною стабільністю, а також питання захисту прав кредиторів, які зіткнулися з неможливістю забрати і реалізувати свої завдатки. Доти, поки облікова ставка не буде на рівні 10%, планувати щось в сфері іпотечного кредитування не має сенсу.

Мобільні оператори сьогодні активно рухаються у бік фінансового сектора і фінансових послуг та мають великі амбіції. Які їхні перспективи і наскільки серйозними конкурентами, вони можуть стати для банків?

Мобільних операторів менше, ніж банків. Тому клієнтська база будь-якого мобільного оператора більше, ніж у банку. І це створює враження, що мобільні оператори — потенційно великі гравці на фінансовому ринку. Але вони практично ніде такими не стають. Виняток становлять хіба що африканські країни, в яких рівень проникнення мобільних операторів і стільникових телефонів набагато вищий, ніж рівень проникнення карт і банківських рахунків. Це призводить до того, що клієнти, які з різних причин не мають можливості відкрити рахунки в банку, відразу ж відкривають квазі-фінансові рахунки у мобільних операторів.

Україна – це країна, в якій немає проблем з картками та банківськими рахунками. Всі, у кого є смартфон, отримують зарплати, пенсії і стипендії через банк. Тому додатковий рахунок від мобільного оператора нічого не вирішує. Хоча я не виключаю, що можуть бути реалізовані якісь взаємовигідні проекти банків та мобільних операторів.

Як за останні два роки змінилися підходи банків до оцінки позичальників?

Оцінка позичальника проводиться для того, щоб оцінити ймовірність погашення кредиту. За останні 50 років у цій сфері не придумано нічого принципово нового. Змінюються технології і методи обробки даних для прийняття рішення. Є цікавий тренд, пов'язаний з роботою платформ Peer to Peer кредитування. Ці платформи є якісною інновацією, яка потенційно може витіснити банки з бізнесу. Тим не менше, ці проекти неефективні з фінансової точки зору. Якщо брати найбільшу американську платформу Lending Club, то її капіталізація падає третій рік поспіль. Подібні майданчики переоцінюють свою здатність оцінювати ризики позичальників. Платформи альтернативного інвестування можуть пообіцяти все, що ви захочете почути, тут немає ніяких обмежень.
 
Про альтернативне фінансування

Тим не менш, в Україні вже є приклади запуску подібних платформ.
Так. Зараз ми працюємо з однією такою платформою – MO Cash, яка, до речі, була учасником корпоративного акселератора. Нашим клієнтам, приватним підприємцям, які мають стабільний обіг, ми пропонуємо в деяких випадках використовувати цю платформу для залучення грошей. І у нас вже є кілька успішних прикладів. Важливо, що ця платформа спочатку перевіряє подані заявки і потенційного позичальника, і тільки потім пропонує проекти інвесторам. До речі, інвесторів сьогодні набагато більше, ніж позичальників.

Але це вже, скоріше, приклад приватного інвестування, ніж кредитування...
Звичайно. Так це і працює. Але проблема в тому, що оптимізм інвесторів закінчується на етапі інвестування, а після — практично ніхто з них не займається відстеженням стану профінансованого проекту. В результаті їм можна пообіцяти все що завгодно, давши ілюзію контролю.

Відомий лондонський майданчик із залучення приватного фінансування не дозволяє своїм інвесторам вкладати гроші в окремі бізнеси. Інвестори можуть обрати галузь, сферу діяльності, але їхні гроші будуть вкладені в проекти не менш ніж 10-ти компаній. Більше того, частина доходів від позичальників йде до гарантійного фонду майданчика. Тобто інвестори можуть вкладати кошти як в захищені, так і в незахищені інструменти.
 
Про платіжні інновації

Яка перспектива розвитку в Україні безконтактних платежів? Можна стверджувати, що банківська карта скоро стане анахронізмом?
Так, можна. І в Україні для цього є всі передумови. У країні нова інфраструктура, за винятком парку банкоматів. Для Mastercard Україна є своєрідним центром тестування технологій. В Україні реалізоване транспортне рішення (можливість оплати в метро та громадському транспорті в регіонах), яке є тільки в п'яти містах світу, 95% POS-терміналів приймають безконтактні платежі, близько 20% пластику підтримує технологію безконтактних платежів, і ця частка зростає кожен рік. Це все призводить до того, що середній чек платежів знижується – люди починають використовувати карти не тільки для великих платежів, але і для дрібних покупок.

Люди вже мають можливість платити мобільними телефонами, годинниками, кільцями...
Перемагає телефон! Телефон з вами частіше, ніж гаманець. Ви швидше забудете вдома гаманець, ніж свій мобільний.
Але в цьому і проблема. Коли все сконцентровано в телефоні, це знахідка для шахраїв і хакерів.
Так, але людей це не зупиняє. Вони все більше хочуть концентрувати вирішення своїх завдань на мобільному.

UKRSIBBANK BNP Paribas Group підтримав проект Mastercard щодо впровадження безконтактних платежів в Київському метрополітені. Які ще проекти підтримуєте?

Я вже згадував проект з впровадження функції розстрочення платежів за картками Mastercard. Плюс з Mastercard реалізується дуже багато інновацій, які не видно на перший погляд. Вони спрямовані на те, щоб вам було зручно платити в інтернеті, щоб підвищити рівень схвалення платежів. Зараз цей показник становить 85%, тобто відмови у проведенні платежів за різних причин (ліміти, відсутність коштів, перевищення кредитного ліміту тощо) складають всього 15%. Це велика внутрішня робота.
Плюс великий, але невидимий клієнтам пласт роботи стосується питань безпеки.

Про депозити

Не секрет, що в UKRSIBBANK BNP Paribas Group одні з найнижчих ставок за депозитами на ринку. Чому так?

Ставки за депозитами низькі, тому що банк – надійний. І ще тому, що у банку багато ліквідності. Це все відлуння «банкопаду». Якщо брати нашу частку ринку за поточними рахунками, то вона складає 7%. Вона зросла на 2% в період «банкопаду».
Зараз банки і вся банківська система непропорційно багато заробляють на депозитах. При високій ставці НБУ у 18% банки отримують доход від маржі між тим, за якою ставкою вони гроші залучають, і тим, за якою розміщують. А розміщувати можна як в кредити, так і у фондовий ринок, облігації, ОВДП. Розміщення вільних коштів в ОВДП – прибуткова, але дуже короткострокова стратегія. Ставки за ОВДП довго високими не будуть. Банк повинен збирати депозити і трансформувати їх у кредити. Якщо банк не кредитує, то він не дуже-то й потрібен. І ті, хто має довгострокову стратегію роботи на ринку, все одно повертаються до розвитку кредитування.

Матеріал опубліковано на порталі «Мінфин» https://minfin.com.ua/ua/credits/articles/zampred-ukrsibbanka-esli-bank-ne-kredituet-to-on-ne-ochento-i-nuzhen/