Прийняття Законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» спричинить виникнення низки негативних обставин, що вплинуть не лише на споживачів, а й на результати діяльності банківської системи та економіки країни в цілому. Для обговорення цього проекту Закону НАБУ ініціювала зустріч з представниками компанії Visa, Національного банку та банкірів, яка відбулася в офісі Асоціації.
Комісія, яка стягується з власника торгової точки за здійснення безготівкової оплати сьогодні становить в середньому близько 2%. Однак новий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» № 6573 передбачає поетапне зниження комісійної ставки (в тому числі ставку інтерчендж) і її регулювання на рівні 0,5% (0,3% - інтерчендж) від суми платіжної операції з 1 січня 2020 року. Розробники законопроекту, скоріше за все, сподівалися знизити вартість товарів і послуг для кінцевого споживача, а також зменшити фінансове навантаження на рітейлерів. Натомість ринок відреагує на такі новації зовсім по-іншому, - впевнені учасники зустрічі в НАБУ.
Комісія ставки не є чистим прибутком банку еквайра (і емітента), а йде на оплату, пов'язаних з обслуговуванням транзакції, витрат, розвиток інфраструктури та технологій, випуск платіжних карт і програми лояльності для клієнтів - учасників безготівкового розрахунку. Тому розмір комісії та інтерчендж - результат оптимізації системи, коли комісія з торговців і інтерчендж покривають витрати еквайра та емітента. У цьому ланцюжку втручання держави в регулювання розміру комісії і інтерчендж може мати зворотний ефект і призведе до дисбалансу витрат всіх учасників платіжної транзакції.
Представники компанії Visa - Арнаб Де, Старший директор компанії Visa та Дмитро Крепак, регіональний менеджер Visa в Україні, Грузії та Вірменії, також висловили побоювання, що законодавчі ініціативи, які пропонує законопроект № 6573, можуть обвалити ринок. «Ми бачили багато разів, що місцеві ринки можуть бути повністю зруйновані, якщо не підтримується баланс між учасниками, завдяки інтерчендж. У Visa є кілька основних принципів: розвиток мережі терміналів, стимулювання населення користуватися платіжними картками якомога більше та розширення технологій, розвиток безпеки та ін. І ці принципи ми підтримуємо в усіх країнах світу», - зауважив Арнаб Де. Під час своєї презентації він поділився міжнародним досвідом та розповів про найкращі світові практики у цій сфері.
Концептуальна позиція, яку на зустрічі озвучила Visa, збігається з думкою банківської спільноти. НАБУ проаналізувала наслідки для банківського сектору, якщо цей законопроект буде прийнятий, то вони можуть стати вкрай негативними як для споживачів, так і для банків.
Отже, по-перше, реалізація проекту А9 Cashless economy, яка передбачена Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року зазнає суттєвих складнощів. Оскільки банки, як основні драйвери Cashless, не будуть зацікавлені у розвитку карткового та еквайрингового бізнесу. Що стимулюватиме готівкові розрахунки, і як наслідок, тіньову економіку.
По-друге, причини низького рівня розвитку мережі «POS» терміналів криються не у вартості послуг еквайрингу. Це пов’язано з тим, що значна частка суб’єктів господарювання працюють нелегально і намагаються приховати реальні обороти за рахунок здійснення розрахункових операцій виключно у готівковій формі. Штучне зниження тарифів на послуги еквайрингу жодним чином не вплине на даний сегмент бізнесу та не сприятиме його переходу на прийом платіжних карток.
Згідно з даними Національного банку України станом на 01.04.2017 року, найбільшими емітентами платіжних карток та найбільшими еквайерами є державні банки. Їх частка у кількості активних платіжних карток складає 74%, у кількості встановлених POS терміналів – 77%. За І квартал 2017 року безготівкових розрахунків здійснено на суму 164 млрд. грн. При середній вартості послуг з еквайрингу на рівні 2%, орієнтовна загальна сума сплаченої комісії склала близько 3,3 млрд. грн. Тобто, державні банки за орієнтовними розрахунками отримують від еквайрингу близько 2,5 млрд. грн. доходів за квартал. Зниження доходів за даною статтею суттєво вплине на показники діяльності державних банків та безпосередньо вплине на держбюджет і кожного громадянина.
Платіжні системи та банки пропонують своїм клієнтам (власникам платіжних карток) різноманітні програми лояльності, бонуси за здійснення розрахунків, додаткові сервіси, тобто дозволяють поширювати попит на безготівкові платежі. Такі програми фінансуються за рахунок комісійної винагороди за інтерчейндж, зниження якої спричинить згортання будь-яких програм лояльності на ринку або банки будуть змушені заміщати дані статті доходів за рахунок інших джерел. Наслідком стане підвищення тарифів на інші банківські операції.
У разі зниження максимального розміру комісійної винагороди за інтерчейндж та розміру загальної винагороди за послуги еквайера, картковий та еквайринговий бізнес будуть для банків низько дохідними та невигідними. Що може призвести до того, що банки-емітенти не будуть зацікавлені розвивати карткові продукти, нарощувати емісію платіжних карт, а банки-еквайери у розвивати мережу POS терміналів, що спричинить падіння рівня розвитку банківської інфраструктури.
НАБУ, представляючи інтереси переважної більшості банківських установ України, звернулася до регулятора з проханням врахувати позицію банківської спільноти і регулятор її підтримав. На зустрічі Ольга Василєва, в.о. директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, повідомила про те, що регулятор направив до ВРУ свою позицію. «Національний банк даний законопроект не підтримує і наголошує на негативних наслідках для фінансового сектору», - зауважила вона.
Окрім цього, НАБУ звернулася до профільного комітету Верховної Ради України з проханням відхилити даний законопроект, як неприйнятний і шкідливий для банківського сектору та економіки України.